Народився 26 січня 1950 року в селі Малі Селища Костопільського району Рівненської області, (на теперішній час на місці розташування села знаходиться Рівненський учбовий військовий центр МО України).

Одружений, має троє дітей, шестеро онуків. Позапартійний. Пенсіонер. Інвалід 2-ї групи.

Українець. Освіта вища. Закінчив Львівський політехнічний інститут. Трудову діяльність розпочав в 1967 році слюсарем Костопільського склозаводу. З травня 1968 року по червень 1970 року перебував у лавах Збройних сил. Після військової служби продовжив працювати на склозаводі слюсарем, змінним майстром, інженером, старшим інженером по раціоналізації та винахідництву, механіком, пізніше заступником начальника цеху. З 1984 року по 1994 рік працював головою Костопільської міської ради. З 1994 року по 1998 рік перебував на посаді начальника Костопільського районного відділу Пенсійного фонду України. З 1998 року по 2003 роки інженер по охороні праці, головний інженер СВСК «Селянський ліс». З 2003 по 2008 роки працював начальником відділу з питань діяльності правоохоронних органів оборонної та мобілізаційної роботи Костопільської районної державної адміністрації.

За часи своєї трудової діяльності, на посаді Голови Костопільської міської ради Леонід Володимирович зробив дуже великий, вагомий вклад в розбудову нашого рідного міста Костополя, зокрема:

За його участі та сприяння на місці знесених старих будинків по вулиці Новій було побудовано квартальну котельню, на вулиці Коперника - побудовано найсучаснішу в нашій області будівлю Костопільського відділу Національної поліції Управління НП України у Рівненській області. По вулиці Рівненській, 1 побудований 80-квартирний житловий будинок. За особистим сприянням , міською радою було викуплено багатоповерховий гуртожиток, що належав Рівненському будівельно-монтажному управлінню. Де відразу був переведений у житловий фонд міста та переобладнаний у багатоквартирний житловий будинок, що дало змогу покращити житлові умови чисельній кількості черговиків. Також Леонід Володимирович брав безпосередню участь у вирішенні питання будівництва за кошти мешканців міста кооперативного будинку по вулиці Рівненській. За його сприяння та підтримки було проведено благоустрій майдану Шевченка та встановлення пам’ятника Кобзарю. Проведено реконструкцію земельної ділянки під будівництво найсучаснішої на той час будівлі Промінвестбанку. За його безпосереднього втручання було демонтовано пам’ятник Леніна на теперішній площі Незалежності. Розроблений проект та розпочато будівництво пішохідного мосту на річці «Замчисько».

Звернувшись до Ради Міністрів тодішньої УРСР, Леонід Володимирович вирішив питання приєднання до меж міста , земель колишніх сіл Перемінка та Хмизи, що дало можливість розвинути індивідуальне будівництво в місті. Також за період його роботи міським головою було проведено очистку першої черги річки «Замчисько» та відбудовано її набережну. Особливу увагу приділив розвитку та благоустрою мікрорайону Заріччя . Зокрема було проведено водопровід, газифікацію ряду вулиць приватного сектора, котельні ЗОШ №6 та каналізаційно- колекторного пункту (ККП), проведено асфальтування десятка вулиць мікрорайону та під’їздів до школи. Вперше в район Заріччя було відкрито маршрути автобусів.

Одним із перших в Рівненській області за озеленення та благоустрій місто було нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради. Незважаючи на заборони та погрози у його бік зі сторони тодішнього прокомуністичного керівництва області та району, міський голова Леонід Володимирович виділив земельні ділянки ПІД будівництво собору біля р. Замчисько; церкви Євангельських Християн Баптистів (поблизу міжрайбази); церкви Адвентистів сьомого дня (по вул. Рівненській); християнам Віри Євангельської (поблизу школи №5).

За свою трудову діяльність Озарчук Леонід Володимирович був обраний депутатом Костопільської міської ради в 1982, 1985, 1987, 1990, 1995 роках. Депутатом Костопільської районної ради обраний 1987-1989 , 2002-2006 роки.